Вагітність та страхи

ВАГІТНІСТЬ І СТРАХИ

У пості до цього, я розповідала про те, що за лікарськими показниками мені рік потрібно було відновлюватися для наступної вагітності.

Я розповіла, як через чотири місяці завагітніла повіривши в себе і свої відчуття.

Все було прекрасно, але СТРАХ ВТЕРИ ДИТИНИ почав сковувати мене ще більше.

8 тижнів я побігла дізнатися, чи б'ється серце у малюка.  Все добре.

Навіть дізнавшись про це думки не давали спокою. Я займала себе різними речами, але страх був.

Одного ранку я виявляю виділення крові. І серце серце, почало так стукати.

Я почала плакати. Дзвонити лікарю.

Терміново приїхавши на огляд, він сказав іти робити УЗД.

Ці години були роками, це стан коли ти кричиш Богу, ЗБЕРЕЖИ МОЮ ДИТИНУ.

УЗД огляд показав, що все добре. Дитина жива. Серце б'ється.

Але є загроза.

Лікар сказав або лягай на збереження, або пий гормони, вітаміни самостійно, але приходь на огляд.

Я погодилася на те, щоб приходити й оглядатися в лікаря в приватному порядку.

Повернувшись додому, я розуміла, що нічого не можу вдіяти зі своїм страхом.

Я дозволила собі поплакати. 

Я дозволила собі вилити через сльози всі свої занепокоєння.

Далі я сказала собі - тепер я повинна думати про дитину. 

Я помічала, як емоції стали набагато яскравішими, чутливішими. Як заплакати і завестися можна з пів обороту.

Як кричить голос голосніше, коли чогось хочеш або хтось тебе образив. 

Я сказала собі ВСЕ ДОБРЕ і запам'ятай ВСЕ ДОБРЕ.

Але страх періодично повертався. Тільки до 21 тижня, коли я щодня чула ворушіння малюка і отримувала докази його життя, я була спокійна.

ЩОДНЯ ЧУТИ ЙОГО. Значить звільнятися від страху і занепокоєння.

Знати, що в нього все добре. Це було щастям.

ЦЯ ВАГІТНІСТЬ БУЛА ПОВНІСТЮ ПІД КОНТРОЛЕМ ЛІКАРІВ.

Пологи, огляд, гормони, вітаміни, аналізи. Усе було під наглядом.

І мені так було спокійно.

Як я прийшла до того, щоб народжувати вдома?

Про це в наступних постах.